ГОЛГОФА ГОЛОДНОЇ СМЕРТІ

Прошу, у серці запаліть
Скорботи полум'я священне
та крізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!

        Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все - до останнього колоска, до останньої зернини. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам'ять про усіх загиблих здатна звільнити нас від мороку минулого. Такими словами 25 листопада була розпочата  інформаційно - виховна година  до Дня пам’яті жертв голодомору, яку підготували учні 11 класу  спільно з класним керівником Іваном  Романовичем Добрянським.

         Щохвилини з вересня 1932 року по липень 1933-го помирали щонайменше 17 осіб, щогодини - більше 1000, щодня - понад 24 тисячі. За десять місяців Україна втратила майже чверть свого населення. В голодомор, за оцінками дослідників, померло від 7 до 10 мільйонів чоловік. Голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Третина всіх померлих від голоду - діти.

        Ведучі :  Курило Марія, Кокіндяк Роман, Іванчук Ольга, Курило Микола  нагадали присутнім, про ті страшні роки… Вірші декламували: Курило Софія, Безик Юлія, Гриненко Юлія. Тужливо звучала пісня про «Голодомор»  на слова і муз. Анатолія Салогуба у виконанні дуету: Кокіндяка Роман і  Гриненко Юлія.
       

У шкільній бібліотеці презентовано книжкову виставку  і оформлено фото документального  стенду «Голгофа голодної смерті».    На виставці представлені документальні статті та художньо-документальні книги відомих українських письменників: В. Барки "Жовтий князь" та У. Самчука "Марія".

     Цього дня  також проходила акція «Незабудки пам’яті».  Заступник директора з виховної роботи Карпінець М.В.  разом з педагогом-організатор Васьків М.Р. підготували панно, яке своїми обрисами нагадує картографічну територію України, а кольоровою гаммою символізує трагічні події. Під час скорботної церемонії символічну квітку-незабудку прикріплювали учні до панно, аби засвідчити, що ця трагічна сторінка не витерта з пам’яті українців. 

Ми пам’ятаємо про Голодомор. Ми не маємо права забути, бо ми діти своєї країни і щиро оплакуємо своїх Героїв!!!